Первомайська міська централізована бібліотечна система

25 лютого 145 років від дня народження української поетеси Лесі Українки. 

Українське письменство не знає іншого, окрім Лесі Українки, імені, гідного такої глибокої шани й захоплення. Будучи , по суті, все життя тяжкохворою, вона з натхненням і високою відповідальністю творила мистецькі цінності, які міцно ввійшли в історію нашого письменства.

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у м. Новограді-Волинському в сім’ї Косачів, відомих українських культурно-освітніх діячів. Чарівна природа Волині, поетичні народні звичаї, багата і щедра народно - поетична творчість народу стали добрим  грунтом  для становлення поетичного світосприйняття юної дівчини. Постійне піклування матері, відомої письменниці і громадської діячки Олени Пчілки, прогресивні погляди батька формували демократичний світогляд майбутньої поетеси. Спілкування з родинами Старицьких, Лисенків, а також пізніші зустрічі з визначним політичним діячем і літератором М. Драгомановим зробили великий вплив на патріотичні переконання Лесі Українки. Маючи з молодого віку невиліковну хворобу, Леся отримувала духовну відраду від зустрічей з з простими людьми, була щиро закохана в таємничу природу древніх лісів Волині, захоплювалася вишиванками, постійно зачаровувалася народними піснями й легендами свого краю, які надихали на творчість і додавали сил для долання тяжкої недуги. З яскравих вражень рідного краю, з джерел поліських легенд, повір’їв, звичаїв і пісень народилася драма Лесі Українки «Лісова пісня», багато поетичних творів, етнографічно-фольклорні праці. Тяжка хвороба змушувала письменницю виїздити на лікування в теплі краї до Криму, Італії, Єгипту, на Кавказ, але думками і серцем вона завжди з рідною землею, зі своїм народом ( «Красо України, Подолля!», « І все-таки до тебе думка лине» та інші).

Перші поетичні спроби Лесі Українки з’явилися 1884 року на сторінках львівського часопису « Зоря» (« Конвалія», «Сафо»), пізніше вони увійшли до збірки «На крилах пісень» (1893), що принесла авторці популярність і визнання критики.

«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте», - писав І. Франко, - Україна не чула такого  сильного, гарячого та  поетичного слова, як із уст  сеї слабосилої, хворої дівчини».

Ще з більшою силою зазвучав поетичний голос Лесі Українки з виходом її наступних збірок «Думи і мрії» (1899) та « Відгуки» (1902).

Від кінця 80-х рр. молода письменниця живе переважно у Києві, бере активну участь у роботі  молодіжного гуртка «Плеяда». Вона багато й наполегливо працює: пише вірші, поеми, оповідання, літературно – критичні статті, перекладає. Леся Українка досконало знала європейські мови, була глибоко обізнана з історією та культурою не лише свого, а і європейських та східних народів. 1892 року у Львові вийшла «Книга пісень Генріха Гейне», де їй належить 92 переклади творів відомого  німецького поета. Працювала вона і над перекладами творів Тургенєва, Міцкевича, Гомера; зверталася і до Шекспіра, Данте, Байрона та інших класиків світової літератури. Пропонуючи читачеві майстерні, високохудожні інтерпретації їхніх творів.

Леся Українка була найосвіченішою жінкою свого часу. Одне із свідчень цього – підручник «Стародавня історія східних  народів», написаний дев’ятнадцятирічною Лесею для навчання її молодших сестер.

Літературна і громадська діяльність Лесі Українки була пов’язана з робітничим визвольним рухом кінця ХІХ – початку ХХ століття: вона перебувала у тісних контактах з київським соціал – демократичним підпіллям, вивчала і перекладала марксистську  літературу, співпрацювала як публіцист з рядом прогресивних видань. З 1893 року  письменниця перебувала під таємним наглядом поліції. Першу російську революцію співачка «досвітніх  огнів» зустріла захоплено, мріяла їй прислужитись, вболівала за її успіх («Пісні про волю», «Мріє, не зрадь!»,ін.). Вона вірила «в правду свого ідеалу», у краще майбутнє народу.

У розквіті творчих сил, на 42-му році життя, обірвався стрімкий шлях Лесі Українки. Померла вона 1 серпня 1913 р в м. Сурамі, похована в Києві  на Байковому кладовищі між могилами батька і брата Михайла. Леся Українка, яка стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою національною гордістю..      

Первомайська міська бібліотека рекомендує читати:

ТВОРИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ.

- Українка Л. Досвітні огні. Вірші. Поеми. /Для серед. шк. віку.-К.: Веселка, 1998.159с. з іл..

- Українка Л. Лірика. Драми / Передм. Ф. Кислого, приміт. Н. Вишневської .- К.: Дніпро, 1996.- 415с

- Українка Л. Драматичні твори / Упоряд . та авт. приміт. Р.П.Радишевський, О.Ф. Ставицький; - К.: Дніпро, 1999.-761 с. (Б-ка укр.. класики «Дніпро»).

- Українка Л. Поезія. Драматичні твори. – К.: Наук. думка, 1999.- 384 с. – (Б-ка школяра).

- Українка Л. Бояриня: Драм. Поема; Лісова пісня: Драма-феєрія у 3-х діях .- К.: Укр. Письменник, 2000.- 176 с.

- Українка Л. Оргія: Драматичні поеми .- К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001.- 771 с. ( Серія «Аристократи духу»)

- Українка Л. Усі твори в одному томі / Передм. М. І. Литвинця. - К.: Ірпінь: ВТФ « Перун», 2008.- 1376 с.- (Поет. Поличка «Перуна»).

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ.

- Костенко А. Леся Українка / Упоряд. В. П. Сичевський:.- «А.С.К.», 2006.- 512 с. – (Життя видатних людей).

- Зюков Б.Б. На сцені і екрані – Леся Українка .- К.:Мистецтво, 1987.- 237 с.

- Яросевич Л.В. Леся Українка і музика. - К.: Музична Україна , 1978.- 125 с., іл .

- Костенко А. Співачка досвітніх вогнів .- К.: «Веселка», 1981.- 224 с.

- Каспрук А. Леся Українка: Літературний портрет. 2-е вид., доп. і випр .- К.: Худож. літ, 1983.-116 с..

- Міщенко Л. Леся Українка: посібник для вчителів .- К.: Рад. школа,1986 с. – 303 с.

- Жулинський М. Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям / Микола Жулинський .- К.: Либідь, 2011.- 1152 с., іл.

- Українське слово:  Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. Кн. перша. / Упоряд. В. Яременко. – К.: «Аконіт»,

2001.- 800 с.

- Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С. Сто двадцять розповідей про письменників: Довідник для вчителя. – К.: Наш час, 2006.- 203 с.

- Живиця: Хрестоматія укр.. літ. ХХ ст..: У 2-х кн. - Кн. 1/ За ред..  М. М. Конончука; Упоряд. М. М. Конончук, Н. І. Бондар, Т. І. Конончук; Вступ. ст. П. П. Кононенка; Худож.- оформ. О. Д. Арламова .- К.: Твім. Інтер, 1998 .- 720 с.

Матеріал підготувала бібліотекар О.П. Акімова