Історія бібліотеки

Засновником першої на території Первомайщини бібліотеки став земський начальник Г.Сомов. Переїхавши з Петербургу, він спробував впорядкувати і покращити культурне життя на підлеглій йому території. З цією метою у 1893 р. відбулося відкриття бібліотеки в селі Голта. Ця подія і стала точкою відліку історії Первомайської міської бібліотеки.

Відкриття бібліотечного закладу потребувало створення відповідного книжкового фонду. Земський начальник разом із представниками місцевої інтелігенції розпочав збір книг для колективного читання. І за короткий час фонд бібліотеки вже становив понад 100 одиниць книжкової продукції. Однак, через брак фінансування та посилення цензури, на початку ХХ ст. бібліотека була закрита. Офіційне формулювання місцевої влади звучало як вирок: «шкідлива установа», що сприяє розвитку вільнодумства.

Варто зауважити, що інтелігенція міста не змирилася з такою ситуацією справ і спробувала відродити бібліотеку. Напередодні Першої російської революції 1905-1907 рр. група громадських діячів знову відкрила бібліотеку, однак, через розгортання революційного руху та загострення суспільно-політичної ситуації, її діяльність була припинена.

Нова сторінка в історії бібліотечної справи на Первомайщині пов’язана з діяльністю родини Ніфонтових. У 1906 р. з м. Петербург у Голту, залишивши кафедру і лікарську практику, переїздить Геннадій Ніфонтов разом з дружиною Надією Микитівною (вчителем за фахом). Вони спільно з представниками місцевої інтелігенції засновують «Товариство з благоустрою села Голти». В статуті Товариства було зазначено, що воно має право на заснування шкіл та бібліотек.

Скориставшись своїм правом, Товариство розпочало збір коштів на відкриття читальної зали. Крім меценатських благодійних внесків, Товариство отримувало також кошти і від вечорів та аматорських вистав. Завдяки цьому у 1906 р. було закуплено книжковий фонд, який разом з подарованими примірниками та передплаченими періодичними виданнями, і став основою бібліотеки. Проблема з приміщенням була вирішена шляхом оренди двох кімнат у домовласника П. Лісовського. Цікавим є і факт безоплатної роботи на початковому етапі історії бібліотеки волонтерів-бібліотекарів, яким активно допомагали вчителі та лікарі міста.

Варто зазначити, що нова бібліотека тісно співпрацювала з громадськістю та місцевою владою і тому розвивалась інтенсивно. Крім видачі книг, в бібліотеці проводились недільні читання, виставки та інші масові заходи, які сприяли популяризації бібліотечної справи та залученню нових читачів. Досить швидко бібліотека перетворилась на центр культури та дозвілля Голти та навколишніх сіл Богополя і Ольвіополя.

Керівництво справами бібліотеки здійснювала Рада бібліотеки, до якої входили родина Ніфонтових, Н.П. Усов, Н.П. Полоткин, Д.Г. Чайковський, Я.А. Докторович та В.О. Мінскт. Рада бібліотеки корегувала діяльність закладу, вирішувала питання оренди і збору пожертвувань та приймала рішення про придбання книг.

Потреба у професіоналізації бібліотечного обслуговування та постійному поповненні фонду новими примірниками викликала до життя появу платних послуг. Оплата читацького квитка була диференційованою. Діти платили по 5 копійок, а дорослі - по 15 копійок на місяць і один карбованець за рік - як пожертви. З цієї суми видавалася і зарплата бібліотекарю, якого призначала Рада бібліотеки. Вона становила 5 карбованців на місяць. Поява перших професійних бібліотекарів сприяла налагодженню обслуговування читачів.

Подальше існування бібліотеки залишалося під питанням через відсутність власного приміщення. Для вирішення цієї проблеми «Товариство з благоустрою села Голти» на чолі з Ніфонтовими звернулося до місцевого керівництва, громади та різноманітних організацій. На заклик відгукнулись всі небайдужі. Так розпочався збір коштів на власне приміщення Народної бібліотеки.

На початок 1911 р. на спорудження нової будівлі Радою бібліотеки було зібрано вже понад 1 тис крб. Маючи необхідну суму, Рада бібліотеки ініціювала створення комісії з будівництва бібліотеки. Комісією спочатку було запропоновано купити вже існуючу будівлю. Однак, через відсутність необхідної споруди, було вирішено будувати власну.

В цей же рік розпочинається будівництво власного приміщення. Одне з місцевих селянських товариств подарувало для будівництва ділянку землі в центрі міста, незважаючи на її високу вартість. Матеріали брали в борг, частину дарували майбутній бібліотеці, а частину - закуповували. Купці, поміщики та інтелігенція активно підтримували будівництво. Однак, місцеві підприємці та домовласники, чиї приміщення знаходились поруч із бібліотекою, підготували ряд скарг до Херсонського губернатора. Останній був змушений призупинити спорудження будівлі.

У кінці 1912 р., через півроку перемовин та бюрократичної тяганини, одноповерхове приміщення Народної бібліотеки було здано до експлуатації. Читальну залу та абонемент обладнали новими стелажами, столами та іншим меблевим начинням.

Обслуговування читачів не припинялося ні на мить і відбувалося паралельно з будівництвом. Фонд постійно збільшувався, і це вимагало його упорядкування. Нові надходження систематизувалися та за необхідності перепліталися. Для спрощення орієнтування бібліотекаря і читача в існуючих фондах у 1911 році було ініційовано створення першого каталогу Народної бібліотеки в Голті. В нього увійшло майже 10 тис одиниць книжкової продукції та періодичних видань.

Каталог було надруковано у формі книги. Він містив 13 розділів, у яких літературу було систематизовано за такими напрямами: історія церкви, загальна історія, природничі науки та математика, книги національною мовою, економіка, гуманітарні науки, книги іноземними мовами, медицина, прикладні науки, довідники і періодичні видання.

Серед найменувань останнього напряму потрібно відзначити повний комплект «Вісника Європи», підшивку «Історичного Вісника» з 1899 по 1904 рр. та інші. За переліком та наповненістю фонд бібліотеки міг із впевненістю конкурувати з фондом Миколаївської бібліотеки. Швидке зростання фонду обумовило і вихід першого доповнення до каталогу у 1914 р. Книжковий фонд бібліотеки у 1916 році вже складав понад 11 тис книг та періодичних видань. Це була одне з найбагатших книгосховищ у Миколаївській області.

Серед літератури, накопиченої у фондах Народної бібліотеки, на особливу уваги заслуговують збірки і видання краєзнавчого характеру. З цією метою адміністрація бібліотеки виписувала всі видання, в яких було розміщено матеріали про наш край. Так, вже на 1916 р. краєзнавчий відділ нараховував понад 15 книг з інформацією про історію регіону.

Народна бібліотека в Голті проіснувала до 1918 року. Із встановленням радянської влади бібліотеку з усім майном та фондами було націоналізовано. Наказом Ревкому бібліотеку було підпорядковано відділу народної освіти і перейменовано в бібліотеку імені Жовтневої революції. З цього часу починається новий етап в розвитку бібліотечної справи на Первомайщині.

В буремні революційні роки бібліотека являлась центром політичного життя краю, тут проголошували свої промови такі політичні діячі того часу як А.В. Луначарський, Г.І. Петровський, І.В. Косіор. В роки непу активізується культурне життя в місті, збільшується кількість заходів та читачів. Приміщення бібліотеки стало замалим. Керівництво, зокрема завідуюча К.І. Непомяща, звернулась до секретаря окружкому партії Д.С. Коротченка с клопотанням про переїзд закладу до новозбудованого Будинку Рад. Прохання було задоволено. З 1929 року і понині бібліотека знаходиться в одній з головних будівель міста Первомайська.

У важкі часи Великої Вітчизняної війни бібліотекарі Юлія Стопалевич, Ганна Сербінович, Катерина Іллівна Непомяща не тільки зберегли книжковий фонд, а й у важких умовах ( холодне приміщення, відсутність електрики) працювали: видавали книги ( згідно розпорядження німецького коменданта видані тільки до 1918 року), сортували літературу за галузями знань, систематизували каталог, оберігали бібліотеку від розкрадання, під час бомбардування переносили книги до підвальних приміщень будівлі. Весною 1944 року, після визволення міста, бібліотека почала працювала на повну силу, задовольняючи потреби населення у інформації: організовували тематичні вечори, книжкові виставки, зустрічі з цікавими людьми, лекції.

Міська громада завжди з розумінням ставилась до питань бібліотеки.

Поступово в місті, особливо в 60-70 роки відкривалися нові бібліотеки, але незмінним інформаційно-методичним центром була перша бібліотека міста. У 1986 році на базі центральної бібліотеки було створено міську централізовану бібліотечну систему.

Первомайська міська централізована бібліотечна система складається з центральної бібліотеки, міської філії № 2 (дитяча бібліотека), міської філії № 3, міської філії № 4. Книжковий фонд системи становить понад 158 тисяч примірників книг та періодичних видань, за рік бібліотеки міста відвідує близько 7 тисяч користувачів.