Первомайська міська централізована бібліотечна система

А.Б. Театр «княжна «Вікторія» (п’єса на 3 дії - Мамонтова) // Селянська Правда. – 1930. - № 4 (754) – 10 січня

Маленький епізод з життя білих, що відступають під натиском Червоної Армії. Відступаючи, білі застрягли  в одному з придністрянських монастирів: купка солдат на чолі з генералом, старий князь, що вмирає від революції, дочка його красуня князівна Вікторія – «предмет вождєлєній» генерала, що пропонує їй порятунок за ніч кохання. Баронеса з покоївкою і собачкою. Себастьян – молодий гультяй, що мріє про залиті вогнями ресторани Лондона, Парижу та інших центрів буржуазії і проклинає «гунів», що наклали на його життя ветто революції.

Тут і деревенський куркулик Сидір Макарич, що захищає свою власність від білих.

Тільки гонець генерала й покоївка баронеси класово чужі застряглій наволочі білих і радіють з наближення «червоної небезпеки» та князівна Вікторія під впливом ганьби падіння прозріває і таврує свою клясу презирством. Морально спустошена, вона втратила сили дочекатись і побачити початок нового життя. Народженого революцією, і кінчає самогубством.

 Гарно грає артист Волгрін у ролі гінця генерала. Сам генерал Ратміров – талановитий артист, що захоплює глядача майстерною грою, - в цій ролі тільки красочний, надто вже вузенька вона для Ратмірова. Прекрасно провела сцену розлучення з батьком «Княжна Вікторія» -- артистка Садовська. Типичного куркулика Сидора Макарича дав артист Захарченко. Трохи шаржовано типи ченців , особливо Вавіла – Азров. П’єсу грали дружно, але лише два перші акти. Третій акт пройшов зім’ято, без звичайної пильності виконання , що й перетворило його в середньої руки агітку.