Первомайська міська централізована бібліотечна система

Ріо Театр «Рейки гудуть» Державний Український Робітничий театр Донбасу // Селянська Правда. – 1929. - № 60 (664). – 7 червня.

Державний  Український  Робітничий театр Донбасу.

4-го червня у літньому театрі профспілок відбулось урочисте відкриття  сезону державного українського  театру Донбасу.

Відкриває вечір зав культвідділу ОРПС  тов.. Нежданів:

_Цей театр, каже тов.. Нежданів буде сприяти  засвоєнню робітниками української культури. Робітник України, творець її  соціалістичного майбутнього повинен опанувати українську культуру, надати їй пролетарського змісту , зробити її соціалістичною культурою.

Окрінспектор Наросвіти тов..Горб, відзначаючи високу  художню вартість театру, каже, що театр повинен у зміст своєї роботи покласти марксистсько-ленінську критику й самокритику, правдиво показати з театральної трибуни наше життя, нашу працю, допомогти працюючим стати на вищий щабель культурності.

З відповіддю виступали представники театру. Директор театру тов.. Махновецький запевнив, що ці вітання, ці накази лише підтримують , підносять працездатність театру, виправдовують  правдивість нашої лінії. Тов. Махновецький передає робітникам Першомайщини шахтьорську лампочку, як емблему того виробництва, де постійно працює театр. Далі виступила член Сталінського окрправління  спілки «Робмис» тов.. Польова, яка заявила:

-Наш театр  має спільні завдання з пролетаріатом. Ми також в художніх формах мусимо сприяти підвищенню продукції й зменшення собівартості. Наш клич за 7+ 17.

Після мітингу була поставлена п’єса «Рейки гудуть».

Зміст п’єси відображає відбудовчий період країни рад, коли робітники під керівництвом Комуністичної  партії , закінчивши громадянську війну,також уперто й упевнено взялись за відбудовування  фабрик, заводів, шахт, за налагодження транспорту. П’єса  показує одну ділянку такого відбудовчого процесу на паровозобудівельному заводі.

На посаду директора висувають робітника. Старі інженери вороже настроєні  проти нового ладу на виробництві, організовують змову,як би нового директора скомпрометувати, посадити до Бупру. Несвідома частина робітництва та ті робітники, що мають куркулівські господарства по суті селяни – підтримують хитрих ворогів спеців.

Шкідник інженер разом з нецманом  та іншими шахтарями вміло обплутують  і інженера комуніста, який піддався їхньому впливу і своїм байдужим ставленням допоміг посадити ні в чому невинного робітника – директора до Бупру.

Цікаво, як інженери різко діляться  на активних помічників радвлади і її ворогів.

Чесні  інженери не кидають праці хоч їм на кожному кроці  чинять перешкоди, а віддано й уперто працюють  над виконанням плану.

Досить виразно показана роль парт керівництва, під чиїм проводом завод переборює усі змови й змовників.

 На певний час завод  виконує своє завдання. На цей час прибувають представники влади для урочистого прийому робіт.

Чесні інженери заявляють представникові влади, що вони не можуть працювати з шкідниками Новіцькими. Робітництво гаряче підтримує. На цей час являється звільнений  виправданий робітник директор.

Буря радості, революційний пафос перемоги охоплює робітничу масу, яка побачила свого Ваську – директора.

П’єса  досить виразно й чітко показує, як у ці дні відновлення заводів , в тяжкі дні робітничої держави революційне робітництво, за самих складних умов перемагало.

Виконання п’єси акторами бездоганне.

Варто відзначити  надто сміливу постановку,що виразно, в правдивих тонах показує життя, працю й боротьбу.

Режисер постановник цієї п’єси  приклав усіх зусиль, щоб п’єса була зрозумілою, щоб вона захоплювала робітника тією радістю відбудови й соціалістичної стройки що є правдивим фактом нашого сьогодні.

Вміле оформлення з кінофільмом показує ще раз , що театр тепер виконує  надто велику роботу, що це цінна культурна одиниця.