Первомайська міська централізована бібліотечна система

Розпочнемо огляд стінних газет // Селянська Правда. – 1930. - № 1 (751). – 1 січня.

Практика випуску масових друкованих заводських  газет по великих підприємствах цілком виправдала себе, як засіб втягнення найширших робітничих мас до активної  участі в соцбудівництві. Не менше значіння має стінгазета й для села, коли вона регулярно випускається і висвітлює найважливіші питання поточної роботи.

Але, нажаль, не завжди й не скрізь ми бачили регулярний випуск стінгазет. В багатьох селах під час літніх польових робіт існування стінгазети припиняється. А ще гірше справа, коли стінгазета перетворюється на засіб «когось пребрати» та когось «висміяти».

Стінгазета, за доби напруженої роботи всієї радянської суспільности над перебудовою всього нашого господарства, повинна бути не лише агітатором, пропагандистом, але й організатором працюючих мас навколо основних завдань соціалістичного будівництва.

Одначе не завжди стінгазета дійсно відбиває будівничі процеси підприємства, села, колгоспу тощо. Ми маємо безліч прикладів, коли стінгазету пишуть самі адміністратори. А це робиться тоді, коли партійні і комсомольські осередки, чи їх окремі члени ( де немає осередку) зовсім не керують селькорами.

Безумовно, що така стінгазета  не досягне своєї мети. Якщо якась редколегія і випускає стінгазету в які налічується декілька довжелезних статей, що вних може втопитися не лише малописьменна людина, а й добре письменна то така газета справляє таке враження як сухий протокол. Зрозуміло, що такої газети широкі кола працюючих читати не будуть.

Друге, чого повинні додержуватись редколегії випускаючи газету, це найменше місця й найбільше корисних матеріялів у газеті. Крім того, треба організувати подачу матеріялу в газеті так, щоб найважливіший матеріял мав своє місце, виділявся б з загальної шпальти газети. Тут велике значіння має заголовок статті, що повинен цілком відповідати змістові статті, був би цікавим для читача й мав би відповідний для цього шрифт (або почерк)

Зрозуміло, що в селах не завжди є такі культурні сили, що можуть гарно оформити газету. Одним з основних помічників у роботі стінгазет на селі є учительство, яке в більшості не відмовиться допомогти редколегії.

Стінгазету треба випускати систематично, до якогось певного числа, (1-го чи 15-го). Читач привчається читати газету, коли він знає, що вона обов’язково вийде в установлений час. До того ж газета повинна мати своє постійне місце. Однако,  коли село велике, то треба зробити декілька примірників газети, й вивішувати їх у найбільш людних місцях.

У таких випадках треба практикувати чергування хоч би комсомольців   біля газети, для допомоги читачам зрозуміти вміщений у ній матеріял. Таким чином можна притягнути до газети більше читачів, створити певну громадську думку навколо неї та посилити її авторитет.

Зима це найкращий час для налагодження роботи стінних газет.

Для того, щоб допомогти стінгазетам у роботі, щоб вони обмінялись досвідом, розпочинається огляд стінних газет.

Кожен сількор, кожна редколегія стінгазети, мають подати до окружної газети матеріял про те, наскільки газета справляється з тими завданнями, про які ми говорили спочатку цієї статті. Огляд має допомогти стінгазетам поставити їх роботу на вищий щабель, оживити ті стінгазети, що завмерли. Робота великої ваги і до неї треба зараз же взятись редколегіям і селькорам.