Головна » Статті » Звичаї, традиції та культура |
Руденко І. До єврейських релігійних свят // Селянська Правда. – 1928. - № 102. (562). – 19 вересня.
Протягом ближчих днів релігійні євреї святкують свої осінні свята Рощ-гащоно, ЙоміКіпур (або новий рік і день прощення). Ці свята, як і взагалі всі релігійні свята, походять з глибин життя первісної людини. Звичайно, що напівдикунська людина оточена таємницями природи всі її явища пояснювала невідомою всемогутньою силою. От оці єврейські святки і є продукт цієї несвідомости. Бо для тодішньої людини зміна в природі, наступ осени і був наступом нового року, що приносив холод, дощі (звідсіль і походять народні перекази, що як настають єврейські осінні святки, обов’язково йдуть дощі). Темна людина вірила, що якась сила переборює сонце, воно дає менше світла і що в цьому винуватцями є грішні люди, звідціль і пішло свято, що зветься по народному «судним днем». В цей день, мовляв, сам бог береться судити людей за їх гріхи, провіряти їхню життьову діяльність. До того, аби грізніш виглядав божий суд, бог позбавляв людину щедрот природи. Аби замолити грізного суддю – бога, людина молліням постом домагається змилостивить його, вимолити у нього спасіння, щоб він дарував життя й харчів і позбавив від кілька місячного голоду. Ці свята ввійшли в побут, у звичку, напочатку, темної людини, а пізніш цією вигадкою користувались старші в людській громаді партіярхи, військоначальники і т. п. Їм було на руку використовувати релігію, щоб тримати народ в покірності, щоб раби спокійно працювали на них і не бунтувались. Так ці свята по звичаю перей шли й збереглись до наших днів. Але з розвитком людини й культури старі вигадки про природу і т. п. перестали мати релігійне значення: Духівники й равини подбали, щоб цей культ, порядок святків змінити й прикрити таємничим грізним словом – «бог». Бог, мовляв, і зараз що-року перевіряє гріхи людей і тяжко карає винуватців: одному він дає нагороду, другого карає хворобами господарськими збитками і т. д. Щоб уникнути гніву «небесного владики», люди вживають засобів, які випробувались в поточному житті людини на землі (підкуп, обман, брехня, пожертви, прикладання перед богом і т. д.). Цілих десять днів від дня «Рош-Гашоно» релігійні моляться, плачуть, спокутують гріхи, йдуть до річки, вивертають кишені, що означає очищення від гріхів. Нарешті до «судного дня», розкидавши свої гріхи, стають перед богом чистими. «Судний день» проходить в пості й молитві, бо в цей день бог остаточно підписує прощення, нагороду або кару. Ось приблизно коротка історія й зміст осінніх релігійних єврейських свят. Ці дні найбільше збірають молящих до синагог, в ці дня прислужники релігій підводять рахунки, підсумовують міць релігії, або її занепад. Перед безвірниками стоїть важливе завдання. Досі ми мало зробили в антирелігійному напрямку серед нацменшостів. Ще мало є осередків Безвірників і серед єврейського населення. Треба нарешті взятись за систематичну антирелігійну роботу й серед нацменшостей. Треба довести знанням, через вперту учобу, що релігія вигвдка, яка сприяла буржуазії міцно й спокійно визискувати робітника й селянина, що релігія на сьогодні є контрреволюційна сила, що намагається перешкоджати, затримати розвиток соціяліетичного будівництва і культури.
Джерело: http://Селянська Правда. – 1928. - № 102. (562). – 19 вересня. | |
Переглядів: 322 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |