Первомайська міська централізована бібліотечна система

Червоне око Про ремонт єврейської школи забули // Селянська Правда. – 1928. - № 100 (560). – 14 вересня.

Єврейська школа заснована у Врадієвці! в 1925 році, але помешкання для неї підходящого не дали: вона скоріш похожа на лазню, ніж на школу.

Що-року її ремонтують, але той ремонт полягає у викиданні старої та будуванні нової груби…

Цього року за рахунок коштів самообкладання єврейське населення сподівалося мати відремонтувати школу. Але не так сталося: єврейської школи до плана ремонту не включили.

Бувший завідувач школи тов. Рейхман не раз клопотав про ремонт перед райінспектором Наросвіти Мирончуком, не раз доводив, що незабаром в школі завалиться стеля (підперта дручком!), але всі клопотання були марними: райінспектор на школу не звернув уваги.

28 серпня прибув новий завідувач школи, а через два дні мало розпочинатись навчання. Побіг завідувач до райінспектора, райінспектор післав до сільради, сільрада – до завідувача семирічки, мовляв він забрав гроші на ремонт єврейської школи, звідтіля – знову до райінспектора, а той уже й слухать не хоче…

Ще походив кілька разів завідувач до сільради і, нарешті, звернувся до голови Райвиконкому та до РПК. За їхньою допомогою вдалося одержати на ремонт школи 150 кар.

Негайно було закуплено матеріаяли, найнято робітників, і ремонт провадиться швидким темпом. Ніхто не ручається за якість цього ремонту, але другого виходу немає, бо навчання вже розпочато(вчаться на вільному повітрі та в сельбуді, коли зав. Його ключі дасть).

Таке явище аж ніяк не  можна вважати за нормальне. Червоне око.

Коли ж ремонтуватимуть

В селі Роскошній Голованівського району ще й досі не відремонтовано школи і ніхто про це не думає. А навчання вже час розпочати.

Коли ж ремонтуватимуть школу? Чи  не тоді, як завірюха дворі крутитиме?

Куток безвірника (рубрика в газеті)

Руденко І. До єврейських релігійних свят // Селянська правда. – 1928. - № 102 (562). – 19 вересня.

Протягом ближчих  днів релігійні євреї святкують свої осінні свята Рощ-гащоно, ЙоміКіпур (або новий рік і день прощення).

Ці свята, як і взагалі всі релігійні свята, походять з глибин життя первісної людини. Звичайно, що напівдикунська людина оточена таємницями природи всі її явища пояснювала невідомою всемогутньою силою.

От оці єврейські святки і є продукт цієї несвідомости. Бо для тодішньої людини зміна в природі, наступ осени і був наступом нового року, що приносив холод, дощі (звідсіль і походять народні перекази, що як настають єврейські осінні святки, обов’язково йдуть дощі). Темна людина вірила, що якась сила переборює сонце, воно дає менше світла і що в цьому винуватцями є грішні люди, звідціль і пішло свято, що зветься по народному «судним днем».

В цей день, мовляв, сам бог береться судити людей за їх гріхи, провіряти їхню життьову діяльність. До того, аби грізніш виглядав божий суд, бог позбавляв людину щедрот природи.

Аби замолити грізного суддю – бога, людина молліням постом домагається змилостивить його, вимолити у нього спасіння, щоб він дарував життя й харчів і позбавив від кілька місячного голоду.

Ці свята ввійшли в побут, у звичку, напочатку, темної людини, а пізніш цією вигадкою користувались старші в людській громаді партіярхи, військоначальники і т. п. Їм було на руку використовувати релігію, щоб тримати народ в покірності, щоб раби спокійно працювали на них і не бунтувались.

Так ці свята по звичаю перей шли й збереглись до наших днів. Але з розвитком людини й культури старі вигадки про природу і т. п. перестали мати релігійне значення: Духівники й равини подбали, щоб цей культ, порядок святків змінити й прикрити таємничим грізним словом – «бог». Бог, мовляв, і зараз  що-року перевіряє гріхи людей і тяжко карає винуватців: одному він дає нагороду, другого карає хворобами господарськими збитками і т. д.

Щоб уникнути гніву «небесного владики», люди вживають засобів, які випробувались в поточному житті людини на землі (підкуп, обман, брехня, пожертви, прикладання перед богом і т. д.). Цілих десять днів від дня «Рош-Гашоно» релігійні моляться, плачуть, спокутують гріхи, йдуть до річки, вивертають кишені, що означає очищення від гріхів. Нарешті до «судного дня», розкидавши свої гріхи, стають перед богом чистими.

«Судний день» проходить в пості й молитві, бо в цей день бог остаточно підписує прощення, нагороду або кару.

Ось приблизно коротка історія й зміст осінніх релігійних єврейських свят. Ці дні найбільше збірають молящих до синагог, в ці дня прислужники релігій підводять рахунки, підсумовують міць релігії, або її занепад.

Перед безвірниками стоїть важливе завдання. Досі ми мало зробили в антирелігійному напрямку серед нацменшостів. Ще мало є осередків Безвірників і серед єврейського населення.

Треба нарешті взятись за систематичну антирелігійну роботу й серед нацменшостей. Треба довести знанням, через вперту учобу, що релігія вигвдка, яка сприяла буржуазії  міцно й спокійно визискувати робітника й селянина, що релігія на сьогодні є контрреволюційна сила, що намагається перешкоджати, затримати розвиток соціяліетичного будівництва і культури.