| Видатні постаті [102] |
| Історія та події [228] |
| Звичаї, традиції та культура [213] |
| Історичні мапи [5] |
| Ресурси ЦБС [16] |
| Головна » Статті » Звичаї, традиції та культура |
Золотарьов Ю. Переляк (Гумореска) // Селянська Правда. – 1929. - № 60 (664). – 7 червня.
І заплакав наш бідний зав. Плакав доти, поки з ним істерія не трапилась. А коли істерія трапилась,- хотів узяти склянку з водою, а схопив повітря, скочив на ноги і… дивиться: лежить він у своєму ліжку, вдома, у вікно сонце світить і на підлозі його хлопчик із ділових паперів кораблики робить… Схопив він свій одяг, схопив теку. Чаю він не випив, обличчя не вмив, - та прожогом до своєї установи. Прибіг – і одразу від серця відлягло. Швейцар і шість кур’єрів кинулися знімати з нього пальто. «Ну, слава богу» - подумав він. За столами сидять живі люди, вимазані в чорнило,дряпають перами, жують, плямкають губами, сьорбають чай, сякаються в хусточки. Позіхають, шарудять папером, чухаються, пересміхаються… Дрімають діловоди, а секретаря, як і завжди немає на своєму місці… Відвідувачі в безнадійних позах немов мухи, туляться попід дверима, боязко перешіптуються поміж собою. І відвідувачі ті ж самі , що вчора, позавчора, й ще рік тому ходили по довідки. -Добре,- радісно всміхається він. Заходить бадьоро до кабінету, дзвонить, викликає начканца: -А що , готові вже ті дані, що я замовив тиждень тому? –весело кричить він. Ні,- теж весело відгукується той. Десь загубилися між шостим та восьмим столом у тринадцятім підвідділі… -Ну, добре , на те й установа. Згодом як небудь приготуйте нові . А скрізь по кімнатах дряпають пера, бігають люди,один одному заважають, один на одного лізуть,-весело і приємно зробилось на душі в зава, наче в теплу ванну заліз. І ще тепліше зробилося в нього на душі, коли забіг до нього в кабінет зав бюро особового складу. Що таке? –питає зав. -Анкета №. Заповніть, будь ласка, всього чотириста питань. Тільки й того? –дивується зав.- Ах ти, моя голубонько, анкетонько моя. Взяв він надрукований анкетний аркуш, притиснув до серця,радісно засміявся, наче вперше народився й примостився писати. Прийшов «зам.», солодко потягнувся, аж сустави хруснули й пішов відпочити на канапі. І « завові» приємно було констатувати, що це не автомат, а жива людина, з людськими нахилами і навіть хропить по людському, з присвистом… Пронеси ж ти , доле, чистку, легку кавалерію, і від РСІ спаси мене – зітхнув зав…
Джерело: http://Селянська Правда. – 1929. - № 60 (664). – 7 червня. | |
| Переглядів: 309 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |