Головна » Статті » Звичаї, традиції та культура |
Юрась Хіба з нашими людьми зробиш // Селянська Правда. – 1927. - № 56 (371). – 22 травня. Старе прислів’я ото «як дбаєш , так і маєш», але нічого не зробиш – наперекір усьому старому- правдиве. І доводиться вживати, бо посудіть самі: були у вас сади державні великі й маленькі? -Були! Передали їх вам? -Передали!..-Повирубували ви їх? -Та ми…той.!.. Воно звєсно… Тільки то Гнат винен, а я ні… Я тільки раз… -А тепер свині пасуться там, де сад був? -Та воно звєсно… Сад хороша штука… Тільки хіба з нашими людьми зробиш?.. І т. д. і т. д. А от в селі Журавлинці Ново-Архангельського району «не так далі» , а ось як: Одержало село садок в 1923 році і в ньому « вовки вили». Впорядкувати його було тяжко, але все таки впорядкували. Садочок дав прибуточок. Тепер щовесни запрошують агронома в садок: агроном розказує, а селяни працюють, агроном розказує, а селяни гусеницю збирають, агроном розказує, а селяни бризкають дерева отрутою. А потім: з садка вже прибутків хватає не тільки робочим платить (чули?!), а за два роки школу в селі збудували… Це в 1926 році. А в 1927 році в школі вечорами книжки та газети читають, виписані за прибутки з садка… Тож та так: школа садова, газети – садові, книжки- садові. Зовсім не так тільки виходить коли «голова садова». -Ну да …воно звєсно в Журавлинці…А в нас хіба люди? Хіба з нашими людьми зробиш? Джерело: http://Юрась Хіба з нашими людьми зробиш // Селянська Правда. – 1927. - № 56 (371). – 22 травня. | |
Переглядів: 310 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |