Первомайська міська централізована бібліотечна система

Крабін Лихо Ганни вдовиці (замість фейлетона) // Селянська Правда. – 1927. - № 53 (368). – 14 травня.

Ганна вибирала з льоху бараболю у багача Панаса. Треба відробить плуга, що виоре города.

Діти заперті дома на колодочку… Малі! Старшій сім років…

В полудень довідалася… нічого сидять… тільки порох збили…

Затопила в ліжанці… Всунула горшок з бараболею «в мундирах».

Підсохнуть, розгоряться дрова буде хоч тепло поспати, а то з півночі дує аж пальці поклякли.

Дрова не горіли було холодно в Ганниній хаті . Мотя куталась в ряднинку, пригорталася до Іванка, гріючи його своїм худеньким тілом. Іванко пручався, белькотів, висовував рученята, тягнувся до маленької своєї няні, замерзав й начинав ревіти.

Мотя тоді жеботіла!

• Спи Івасику мати приїдуть їсти дадуть… поїси… зогрієшся… будеш спати. Мамка маківочок зварять, напоять й теж будеш спати…

Оленка скочила з постелі та побігла до лежанки.

• Я подмухаю… Сколо розголиться жижка…
• Сиди та не видумуй… Розгориться й само.
• Я тлошки.
• …Фу… фу… фу…

Почулося слабеньку дитяче дмухання. Але вогонь став веселішати. Оленка, задоволена успіхом, всунула голову в лежанку й раптом відскочила.

• Голить, голить!..
• Де? В ліжанці?
• Хустинка голить!

І раптом на Оленці загорілась сороченька, спіднички, волосся.

Діти кинулись до дверей вони були заперті .

Мотя скочила до вікна.

• Мамо йдіть до хати!

Не чує Ганна свого лиха.

Мотя бахнула своїм кулачком по шибці «зарепетувала».

• «Горить».

Аж тепер почула Ганна Мотін лемент… Побігла щодоху.

Трясуться руки відчиняючи колодочку підкошуються ноги… б’є пропасниця.

• «Ой лишенько»… заголосила Ганна, побачивши чорну як вугіль дитину…

Сумний лемент поніссся по вдовинній хаті .

В цьому лементі все виллялося: і поденне в глитая, і житття цілими неділями на одній бараболі і недоспані ночі над Оленішною колискою…

Через два дні Оленьку поховали.

Перед сапкою з міста приїхали відкривать ясла. Ганна перша заговорила про їх користь.