Первомайська міська централізована бібліотечна система

Сумний Семен Українізація (історія, побут, граматика). Малий фейлетон // Селянська газета. – 1925. - № 81. – 26 квітня

І почали вони українізуватися…

Але почнемо з початку.

Скоїлася революція. А далі пішли пошести – громадянська війна, реквізиції, військовий комунізм, конфіскації, тіф, голод і т.д., а нарешті після Непу підйом сільського господарства, промисловости і сама страшна пошесть – українізація.

Старший помічник молодшого ділового відділу комунального господарства, самим господом завіряв, що ця пошесть від його святої волі. Машиністка ж, котра відвідує спектаклі в партклубі, та принципово в ім’я розкріпачення жінок обідає в їдальні церобкопу, дає фактичну справку, що бога нема, а того нема і звідки взятися його волі святій, а попросту це «тонка» політика досить «товстенької» - комуністичної партії.

Одно слово закрутилося. Коли комісія по перевірці знання укрмови службовцями приходила до установ деякі хвилювалися, де які погоджувалися з українізацією (як правозаступники), де які з стареньких закликали царя Давида з його знаменитою крутістю.

З історії почалося…

Розказала комісія про те, що це диктується сучасними умовами життя – перемогою революції. І про те як Гетьман, всія України Богдан Хмельницький (хай земля йому залізом буде) продав її, за що цар батюшка кам’яний пам’ятник поставив йому в Києві.

І про те, як продавши Україну, заховався під державним скіпетром, а другі Гетьмани під державними обіймами «великої» Катерини. І про те, як з великої Катерини, починаючи, всі фельдфебелі та дурачки що на російському престолові, хрюкаючи, возлежали, та самим господом богом заплямовані – розпинали Україну.

І про те, як руські урядовці потребляючи частину української «культури», як вареники, ковбасу, провадили цивілізацію, забороняючи українську мову, та насаждали російську мову.

І про те, як ті століття царствування йолопів з романівського кодла «на славу нам, на страх ворогам» - українська культура була загноблена.

І про те, як жовтнева революція воскресила український нарід до життя, а разом з ним і українську культуру.

І про те, що комуністична партія ні за гарні очі українок проводить українізацію, білорусок – білорусизацію, а що це є тільки наслідки жовтневої революції.

І про те, що для культурної змички міста з селом повинні вивчити укр. Мову, культуру, літературну мову, щоб понести її на село і хоч би вивчити молоде покоління.  

Так розказала комісія про це, так розказувала, що аж мені стало соромно за тих що не зрозуміли.

Але…був собі гарний вечір в душній хаті сиділа комісія, повіряла та майже кожного питала, чи читав хоч би по великим святам українські газети та книжки. Мало було затверджуючи відповідей. Про те ж більша частина знає, як писати відношення, записати «входящу та виходящу», по українські з 5-6 помилками.

Я задумався, переоцінив цінности та рішив дати нараду, як швидко українізуватися – писати відношення. Ось я і рішив дати зразок. Пише відділ комунального хазяйства.

- «До громадянина Перепечка. З огляду на те, що термін Вашої оренди закінчився, беручи на увагу статтю 21 умови, приймаємо до відома вашу заяву, але про те ми гадаємо»… і т.д. і т.п. Зразок фінвідділу.

Такий стиль можна примінити до відношень усіх відділів злегка зміняючи зміст в залежності від установи; запам’ятайте, що основним це є слова – з огляду на те, приймаючи до відома, беручи на увагу, але, про те вони як би перець та сіль.

Бухгалтерії українізуватися нема чого зовсім, бо цифри інтернаціональні арабські. Що ж торкається завідуючими установами, то їм слід лише знати три маленьких слова – «до відома, керівництво та виконання» і таким чином можна рахувати установу зукраїнізованою на 100 відсотків, на що можна одержати посвідчення.

А українська газета, а українська література, то це зайва морока – бо є посвідчення»