Первомайська міська централізована бібліотечна система

Руденко І. Ми проти релігійного дурману. Сектант із Радлікарні // Селянська Правда. - № 81 (685). – 28 липня.

До нашого радянського апарату примазались сотні й тисячі різної наволочі.

Чимало уваги треба буде вділити  й релігійникам, що засіли в наших установах  і звідтіль проводять шкідливу релігійну пропаганду , користуючись своїм службовим авторитетом. Ось перший такий примірник до уваги комісії по чистці знайшовся у Юзефпільській рад лікарні лікпом Мусієнко.

Мусієнко за походженням селянин з Сухого Ташлика, активний організатор і проповідник сект євангелістів, запеклий ворог соціалістичного будівництва і радянської влади, постійний агітатор проти усіх заходів радвлади, бо цю владу він називає « сатанинською».

Мусієнко бездітний, тому взяв з дитячого будинку собі за рідного хлопця Шуру.

Хлопчик Шура потрапив в сектантське лоно змалку і виховувався в релігійному дусі.

Але згодом, коли Шура підріс, переконався, що релігія для нього річ шкідлива, він зрадив своїм вихователям і замінив молбуд на сельбуд, , а згодом подав заяву до ЛКСМУ.

Дізнався Мусієнко про такий вчинок свого вихованця і почав різними заходами впливати на Шуру. Спочатку умовляв, потім кричав, лаявся, нарешті бив – Шура не здається. Шура навіть насмілився сказати, що він молода людина й хоче жити життям новим, буйно – радісним.

Мусієнко заявив тоді категорично «коли Шурка не  кине ходити до комсомолу, то я тебе уб’ю й піду в Допр».

Не злякався Шура і цієї загрози. Тоді Мусієнко , порадившись з « братією», почали підсилати до Шури сектантську молодь, щоб його зламати. Не допомогло.

Переконавшись , що Шури здолати не можна, Мусієнко  хоче взяти його голодом. Шурка ходив голий, босий і голодний і не здавався. Нарешті кинув  Шура своїх «добродійників» і пішов на чужі села – шукати роботи

Поблукавши деякий час, не маючи досвіду, як влаштувати себе й остаточно позбавитись від своїх колишніх» охоронців - добродійників, не діставши роботи – Шура повертається до Мусієнка… Його примушують кланятись в ноги цьому сектантському «богові», щоб той прийняв Шуру.

Мусієнко гордий з своїх перемог.

Він, користуючись званням радянського лікпома. Агітує проти радвлади, з наших установ розповсюджує релігійну заразу.

Мусієнко не проминув жодної бабки й селянина, щоб не замовити слова за Бога.

Мусієнко шкідник, наш ворог. Мусієнка мало вичистити з лав медперсоналу. Мусієнка треба віддати під суд, а Шуру негайно вирвати з лабет  сектантської « любові до ближніх».