Первомайська міська централізована бібліотечна система

Ліпанов Є.В.

«Священик є те, що з'єднує небо із землею» (Віталій Савович Мальчук, протоієрей Свято-Покровського храму)

Актуальність досліджуваної теми. В історії нашої держави і нашого суспільства важливу роль відіграють багато факторів. Одним із головних є духовний, тісно пов'язаний з розвитком та діяльністю церкви. В історії різних конфесій України, в тому числі і православної, до якої належить переважна кількість віруючих в Україні, існує багато так званих «білих плям», недостатньо досліджених сторінок. В повній мірі це стосується й окремих храмів, історія яких заслуговує на більшу увагу з боку дослідників. Враховуючи актуальність проблеми, темою виступу визначено «Священик є те, що з'єднує небо із землею"( Віталій Савович Мальчук, протоієрей Свято-Покровського храму)».

Об'єктом дослідження є Віталій Савович Мальчук, протоієрей Свято-Покровського храму.

Предметом дослідження виступає життя та діяльність конкретного священнослужителя та його вплив на життя городян.

Головною метою є аналіз на основі узагальнення різноманітних історичних джерел діяльність настоятеля Свято-Покровської церкви міста Первомайська.

Історіографія та джерельна база дослідження. Роботи з даної теми з'являлися за життя священнослужителя, та одразу після його смерті. Одна із останніх публікацій присвячена 10-й річниці після смерті протоієрея Віталія. [1]

Джерельна   база  доповіді   складається   з   опублікованих  робіт,   періодичних матеріалів. їх можна розділити на дві групи:

Періодична преса;

Джерела особового походження: спогади, листи, автобіографії тощо.

До першої групи джерел відноситься періодична преса - цивільна та церковна    періодика.    До    цивільної    преси    належать    передусім    газети -^ «Вісник Первомайська» та «Всесвіт»,[2;1].

Другою групою є джерела особового походження: спогади, листи, автобіографії та інше. Ця група джерел стала основною, так як відсутні наукові дослідження з даної теми та ще свіжі спогади про «Народного пастиря».

Вже з 1970 року настоятелем Свято-Покровського храму на Богополі став Мальчук Віталій Савович. Роки служіння - з 1970 по 22 червня 2002 року.

"Священик є те, що з'єднує небо із землею"- ці слова святого Іоана Златоуста можна сповна віднести на адресу старійшини церковнослужителів Первомайщини, отця Віталія Савовича Мальчука, настоятеля Свято-Покровської церкви нашого міста, протоієрея. Мабуть, немає такої людини в нашому краї, яка б не знала отця Віталія. 55 років він трудився священиком. Воістину народний пастир.

Народний, так називав його кожен, хто хоч раз побував на богослужінні в церкві, спілкувався з ним особисто. Людина мудра і усім доступна, яка допомагала не тільки божим словом нужденним, а й матеріально. Він завжди був серед прихожан — від народження і до завершення їх земного життя.

Отець Віталій трудився не лише священиком, а й виступав захисником дітей -сиріт, інвалідів, людей, які опинилися за межею бідності, поміччю і опорою їх, цілителем душ людських.

Коли півстоліття тому архієпископ благословляв молодого священика на служіння Богу, то висловив таку думку: "В ньому особлива благодать, душа його горить життєвим полум'ям. Впевнений, він буде гарним пастирем". І так проніс отець Віталій у своєму серці мудрі слова наставника через усе життя, як високу місію служіння людям і Богу.

Благодійність і милосердя стали його другим покликанням. Хіба забуде серце ближнього, якого не залишив у біді, кого вивів на світлу дорогу напутнім словом, кому став розрадою у горі і скорботі.

І у великі празники Божі, і в будні Віталій Савич благословляв людей на добро і любов до ближнього. А з яким нетерпінням чекали його в дитячому притулку, в інтернатах. У кожен Великдень священик приїздив до малечі з крашанками і пасками. Не обходив він увагою і хворих у лікарні.

Довге і мудре життя прожив Віталій Савович з матушкою. Виховали дочку та сина, раділи онукам.

Їхали та йшли люди до народного пастиря. Не пересихала ріка його подвижництва, а добре слово проростало буйними сходами в душах людей. Воі­стину — то подвиг в ім'я ближнього.

Протоієрей Віталій Мальчук народився 10 квітня 1929 року в с. Шпанів Рівненського р-ну Рівненської обл. По закінченню 2 класу Волинської Духовної семінарії в 1949 році був рукопокладений у сан диякона. Потім - служба у рядах Радянської Армії. І тільки у 1956 році о. Віталій у сані священика знову продовжує служити Церкві Божій.

За час свого пастирського служіння о. Віталій був настоятелем у храмах с: Привольне Баштанського р-ну, м. Новий Буг, с. Володимірівка Казанківського р-ну, с. Васиятське Єланецького р-ну, Свято-Миколаївській церкві м. Первомайська, а з 1970 року і до смерті - настоятелем Свято-Покровської церкви м. Первомайська Миколаївської області. У 1958 році о. Віталій був назначений благочинним Баштанського округу, а з 1966 року - благочинним Первомайського округу. Крім того, у 1993 році протоієрей Віталій Мальчук вибирається членом Єпархіальної ради. Важкі випробування випали на період служіння о. Віталія: гоніння на Церкву,закриття та руйнування храмів. Важко було дивитись на це молодій глибоко віруючій людині, вихованій в Православній вірі, священику, а потім і благочинному. І тільки наполеглива молитва до Господа, уповання на Його   милосердя   укріпляли   о.   Віталія,   даючи  йому   сили   і  терпіння  для

пастирського служіння. І весь цей час протоієрей Віталій наполегливо трудився на ниві Божій, приводячи до хреста, наставляючи у вірі і благочесті.

Господь бачив працю о. Віталія по укріпленню та ствердженню Православної віри, благословив його побачити торжество Святої Церкви. Завдяки піклуванню і у* ** безпосередній участі протоієрея В. Мальчука у Первомайському й інших ближніх районах донині діють відкриті у роки гоніння храми, зареєстровано багато нових общин, а в м. Первомайську відроджуються зруйновані храми. Відроджуючи храми, о. Віталій піклувався і про пам'ять всіх постраждалих у роки голодоморів та гоніння XX століття, побудувавши на території Свято-Покровської церкви каплицю «Усіх скорботних радості», проводив реставраційні роботи у храмі.

Церква високо оцінила працю протоієрея Віталія Мальчука. По благословенню Предстоятеля УПЦ він був нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами, а до 70 - річчя з дня народження - орденом Святого князя Володимира Великого III ступеня.

Коли він помер, проститися зі своїм пастирем і помолитися за упокой його прийшли тисячі первомайців, керівництво міста та району. Чин відспівування після Божественної літургії в Свято-Покровській церкві завершили поховальний обряд священики Первомайського та інших районів.Провести в останній путь новоприставленого прибув Високо-преосвященнійший архієпископ Миколаївський та Вознесенський Пітірим, котрий після здійснення чину відспівування вимовив надгробне слово.

Похований протоієрей Вітілій Мальчук на території Свято-Покровського храму.

Протягом атеїстичної епохи, яка стверджувалася і панувала на східно­слов'янських просторах радянської держави і в роки німецько-фашистської окупації, Свято - Покровська церква гідно виконувала функції духовної скарбниці і єднання віруючих християн міської громади, будучи єдиним православним центром у місті.

Великий внесок у розбудову церкви, зміцнення її авторитету вніс протоієрей, настоятель отець Віталій Мальчук, який служив тут 36 років. Саме в цей період