Первомайська міська централізована бібліотечна система

Бахов Г.П.

Роль місцевих органів влади в обслуговуючому будівництві Миколаєва у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття

Зростання міст тісно пов’язане зі спорудженням об’єктів, покликаних задовольнити потреби його мешканців. Міське обслуговуюче будівництво є важливою сферою діяльності місцевих органів управління. Визначення ролі органів міської влади Миколаєва у цій галузі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. дозволить вирішити нагальні проблеми розвитку сучасних міст Південної України. У контексті викладення історії міста це питання розглядали дореволюційний дослідник Г.М. Ге у праці «Исторический очерк столетнего существования города Николаева при устье Ингула (1790-1890)», радянські автори у виданні «Історія міст і сіл Миколаївської області», сучасний науковець Ю.С. Крючков у роботі «История Николаева: от основания до наших дней». У цілому, в науковій літературі це питання висвітлене недостатньо.

Під міським обслуговуючим будівництвом автор розуміє процес спорудження будівель громадського, культурного, медичного, освітнього, благодійного, культового, житлового призначення, об’єктів міської інфраструктури у межах міста. Місцеві органи влади у Миколаєві були представлені державними посадовцями: військовим губернатором, після 1900 р. — градоначальником, та органами громадського управління: шестигласною думою, після міської реформи 1870 р. — міськими думою і управою. У пореформений час вирішенням питань міського обслуговуючого будівництва займались органи громадського управління за згодою та відповідно до пропозицій місцевих державних посадовців.

За ініціативою миколаївського військового губернатора у 1863 р. було відкрито будинок міського зібрання з концертним і читальним залами [18, С. 88; 1, С. 22]. У 1875 р. військовий губернатор адмірал Аркас на засіданні пореформеної міської думи підняв питання створення сучасного театру. Миколаївська дума прийняла рішення відвести місце на асигнувати з міського бюджету на виконання будівельних робіт 15.000 крб. [15, Арк. 10]. У 1881 р. органи громадського управління надали дозвіл К. Монте, перебудувати будівлю готелю, що йому належав, на приватний театр [20, С. 129; 3, Арк. 2-10].

Миколаївською управою за рахунок міського бюджету було збудовано ряд споруд громадського призначення. У 1883 р. на засіданні думи було підняте питання створення міської лікарні [10, Арк. 1-3], будівельні роботи тривали протягом 1889-1890 рр. [20, С. 137]. У 1890-х рр. заклад було розширено [17, С. 13]. Для розширення мережі освітніх закладів у 1880-1890-х рр. у передмістях і хуторах управою були споруджені початкові школи [9, Арк. 5; 6, Арк. 8].

Громадським управлінням у 1875 р. була надана позика на пільгових умовах Миколаївському благодійному товариству для будівництва нового притулку у розмірі 12.000 крб. [15, Арк. 43зв]. Заклад розпочав роботу наприкінці 1880 р. [20, С. 130].

У 1880-1890-х рр. міська дума безкоштовно відводила місця для спорудження нових церков, молитовних будинків [4, Арк. 4-70; 13, Арк. 2-7]. На умовах оренди були відведені місця у центральній частині міста для будівництва цирку, каруселей, акробатичних, люлькових балаганів [5, Арк. 1‑17; 11, Арк. 1-3; 12, Арк. 1-44].

У пореформений період житлові будинки споруджувались міщанами на земельних ділянках, відведених під забудову міською думою, які в подальшому відчужувались у приватну власність [14, Арк. 1-8], а також на місцях, проданих управою з публічних торгів [2, Арк. 85]. У 1860-х рр. питання про відчуження у Миколаєві земельних ділянок затверджував новоросійський і бессарабський генерал-губернатор [16, Арк. 5].

У 1879 р. у Миколаєві було створене казенне поштове відділення. Телеграфний зв’язок міста з іншими регіонами Російської імперії та закордоном забезпечило у 1883 р. датське Північне телеграфне товариство [20, С. 129, 135].

У 1880-1900-х рр. міською управою було створено ряд скверів та садів [7, Арк. 120]. Сквер напроти Олександрівської гімназії був закладений у 1882 р. [20, С. 135]. У 1892 р. за планом доктора Кібера був створений сад при міській лікарні [19, С. 113]. У 1903 р. комітет піклування про народну тверезість для облаштування народного саду безкоштовно отримав ділянку міської землі біля військового ринку [8, Арк. 1-15]. Морське відомство також приймало участь в озелененні міста. Ним були створені бульвар над Військовою гаванню, Аркасівський сквер, сади біля Сухого фонтану, при морському шпиталі [19, С. 114].

Таким чином, представники державної влади в Миколаєві у пореформений період виступали з ініціативою будівництва міських споруд громадського призначення. Роботами з їх спорудження займалась міська управа за рахунок коштів бюджету міста. Пореформена миколаївська дума самостійно розробляла і втілювала у життя проекти будівництва об’єктів для медичного обслуговування, поширення освіти, озеленення міста. Для спорудження благодійних закладів, культових будівель органи громадського управління відводили необхідні земельні ділянки безкоштовно. Об’єкти розважального характеру зводились приватними особами на орендованій міській землі. Заклади зв’язку створювались казною та приватними компаніями. В озелененні міста, спорудженні скверів, садів, бульварів поряд із міською думою активну участь приймало морське відомство. У цілому, визначення ролі місцевих органів влади Миколаєва в обслуговуючому будівництві у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. відкриває перспективи дослідження значення діяльності місцевих органів управління у сфері міського будівництва в інших містах Херсонської губернії.

Список використаних джерел та літератури

1. Ге Г.Н. Исторический очерк столетнего существования города Николаева при устье Ингула (1790-1890) / Г.Н. Ге // Именовать — город Николаев. Историко-краеведческий выпуск. — Николаев : Дикий сад, 1989. — 301 с.

2. Державний архів Миколаївської області (ДАМО), ф. 216, оп. 1, спр. 1898, 90 арк.

3. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 1951, 49 арк. (КМФ).

4. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 1960, 470 арк.

5. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 1986, 17 арк. (КМФ).

6. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 1987, 41 арк.

7. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2032, 158 арк. (КМФ).

8. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2087, 15 арк. (КМФ).

9. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2500, 203 арк.

10. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2538, 3 акр.

11. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2901, 3 арк. (КМФ).

12. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2987, 44 арк.

13. ДАМО, ф. 216, оп. 1, спр. 2991, 10 арк.

14. ДАМО, ф. 222, оп. 1, спр. 789, 8 арк.

15. ДАМО, ф. 222, оп. 1, спр. 1519, 111 арк.

16. Державний архів Одеської області (ДАОО) ф. 1, оп. 44, спр. 123, 10 арк.

17. Заковоротний Д. Городской голова Василий Даценко / Д. Заковоротний // Николаев. — 2000. — № 2. — С. 12-13.

18. Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область / Васильєв В., Агеєв Ю., Антоненко В. та ін. – К. : УРЕ, 1971. – 710 с.

19. Коваль Г.П. Діяльність Миколаївської міської думи в галузі озеленення міста в кінці XVIII – на початку ХХ ст. / Г.П. Коваль // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження : VI Миколаївська обласна краєзнавча конференція. — Миколаїв, 2006. — С. 112-114.

20. Крючков Ю.С. История Николаева: От основания до наших дней / Крючков Ю.С. — Николаев : МП «Возможности Киммерии», 1996. — 300 с.