Первомайська міська централізована бібліотечна система

Мінський Суд над шайкою «Бім-Бом» (від нашого спеціального кореспондента) // Селянська газета. – 1925. - № 111. – 2 серпня

Благодатне, 29 липня

Вчора о 6 годині вечора суд розпорядився, щоб привели Абрама Лехера. Відразу все затихло…

Нарешті з’явився, в супроводі озброєного загону, Абрам Лехер. Він був блідим, але спокійним. На запитання голови, чи бажає він дати суду покази з приводу пред’явлених обвинувачень відповідає:

Я суду покази згоден дать, перед цим хочу познайомитися з показами попередніх обвинувачених. За вимогою Лехера, секретар приступає до читання довжелезних показів, що тягнеться довго. Обличчя Лехера весь час бліде, веде він себе величноз цілковитою свідомістю своєї ролі у процесі.

Під час читання записує. Деякі покази викликають у нього посмішку.

Ніхто з обвинувачених не вимагав попереднього ознайомлення з матеріалами допитів. Це зробив по праву лише главар.

Лехер хоче збити суд з панталику

Благодатне 29 липня

…Покази свої Лехер починає без усяких вступних слів та передмов.

Говорить він діловито, зпочатку цілком спокійно, але щодалі голос його змінюється, починає тремтіти, в голосі починає відчуватися схвильованість.

Як видно з обвинувального вирішення, - говорить він – я організував шайку. Я заперечую всі покази свідків, і винним себе не визнаю, - зупиняється він на кожному обвинувачені окремо, і відвертає покази, які викривають його злочинства, одначе певних підстав відвороту не дає, обмежуючись заявами, що в момент такого то злочину він був там-то, чи, що про таке-то злочинства не знає і участи в нього не брав.

Відповіді на запитання дає толкові і ясні.

Почувається, що він готувався і давав належні відповіді. Одначе деякі питання застають його непідготовленим.

Починає він з умов, у яких проходила крадіжка лат та телефонних стовпів.

- Я карабіна Спасенкові і Огращенкові не давав. Це потвердять самі обвинувачені. Коротко і ясно.

Також скорочено говорить він про те, як був убитий Гарбуз, заявляючи, що в той мент він був у Вознесенську.

- Складу я не палив, Вербина палити склад не запрошував, сіна не крав, Гонтарову Ялину я не підстрелював, віконта дверей у волвиконкомі я не крав, у Шелехова 100 карбованців не вимагав і не брав, у Кірякова я не стріляв і т.д.

Так, чи приблизно так, давав свої покази Лехер.

До кожного обвинувачення він додавав: свідок такий-то, що показує те-то – бреше. І більш нічого.

Серед своїх

Благодатне 30 липня

…Після Лехера допитують одного з найближчих його співучасників – Телєгін Єфрем.

Телєгін здоровий, вродливий парубок з військовою виправкою. Телєгін з 18 по 23 рік служив у Червоній армії і приймає участь у шайці Лехера тільки з 1923 року.

Лехер і Телєгін давні близькі приятелі, ще по службі в Червоній Армії, при чому по заявах Лехера і Телєгіна останній був Лехером вивезений тяжко пораненим з бою на фронті.

Телєгін свою вину також відкидає. Покази його продовжуються не більше півгодини.

Також були допрошені Ковтун Кость та Отрощенко Семен.

Перший молодий хлопець розторопний і досить розвинений.

Покази свої дає ясно і толково.

Ковтун – голова КНС села Обухові-Наградовка, куди Лехером на посаду голови сільради був посланий Афанасьєв.

Всі обставини, які виявляє Афанасьєв, викликаючи кражу в кооперативі підтверджує одначе участь свою в кражі заперечує, признається, що у Афанасьєва взяв 50 пудів хліба.

Другий отрощенко теж молодий хлопець, якому трудно розібратись, або тільки прикидається простачком.

Цей підсудний заяляє:

- Я крав лати і телеграфні стовпи, а більше нічого не знаю. Телефонних стовпів набрав стільки стільки могло вміститися на возі.

Взагалі він нічого не знає, крім того, що украв.

Сьогоднішнє засідання суду розпочнеться допитом Радянської частини обвинувачених.

Радянські «робітники»

Благодатне, 30 липня.

Сьогодні засідання суду починалось допитом бувшого голови сільради Рашковського Григорія.

На допит добре відомого Рашковського зібралося багато людей. На виступі перед судом Рашковський почав просто з пред’явлених йому обвинувачень, пр чому відкидає факт існування шайки і прикривання цієї шайки.

Із діла видно, що Рашковський дивував селян своїм поводженням….

Під час своїх показів він випирає на перед свої заслуги перед Радвладою за свою п’ятирічну працю.

Довго розпитує прокурор Рашковського про перевибори сільради.

Рашковський заявляє, що його провалювали чотири рази тому що перевибори провадились неправильно, що на зібрані було багато тих, що не мали права голосу.

…На зібрані, під час перевиборів 52 чоловіки голосували за те, що в селі єсть шайка. Чому селяни голосували і казали, що в селі є шайка, Рашковський ніяк не розуміє.

Рашковський намагався довести, що з Лехером нічого спільного не мав і шайки не прикривав.

В другій половині сьогоднішнього засідання допитували бувшого уповноваженого ДПУ – Косюгу.

Косюга член партії з 1920 року, учився в Губпартшколі на вигляд «тихий і смиренний». Обвинувачується, що прикривав, шайку Лехера, одначе в цьому себе винним не визнає. З Лехером Косюга був у гарних відносинах, часто їздив його кіньми.

Із діла ясно, що Косюга, про всі відомості, які одержував від секретних співробітників, сповіщав Лехера.

Косюга це відвертає, запевняючи, що усі відомості, які до його надходили, надсилав до Окружного ДПУ.

Перед тим, як давать свої покази по обвинуваченні, він до дрібниць знайомить суд зі своєю роботою в ДПУ, виставляючи себе за чесного робітника.

Допит Косюги затягнувся до самого вечора.