Первомайська міська централізована бібліотечна система

Суд над шайкою «Бім-Бом» (від нашого спеціального кореспондента) // Селянська газета. – 1925. - №109. – 29 липня

Покази Афанасьєва

25 липня весь день був присвячений першому допитові підсудного Афанасьєва. Афанасьєв на запитання голови суду, чи визнає він себе винним, відповів діловито: - «визнаю себе винним по 76 статті, частина друга, не визнаю по статті: 183 й 197.

Раніш ніж почати свій показ Афанасьєв пропонує суду ще один документ. Потім ставши в позу промовця, тримаючи в руках списаний аркуш, починає:

«Громадяни судді, я виступаю в справі розкриття темної шайки третій раз».

Кожне слово промовляє з відповідною інтонацією й наголосами, як артист, що виступає на сцені.

У всіх словах почувається велике напруження. Деякі найбільш сильні фрази він вичитує з аркуша, який держить у руках. Намагається говорити мовою інтелігента, що йому дуже погано вдається.

Починає він свої покази здалека. Довго розказує непотрібні подробиці про свого батька, матір, братів, і.т.д., але голова суду його перебиває…

Починає він своє оповідання по суті пред’явленого обвинувачення з історії подорожі до Одеси.

«До Одеси я поїхав, - говорить він, виключно, щоб подивитись на Чорне море. Приїхав я на славний одеський вокзал і так далі….

З Лехером, - показує він, - здибався року 1921, коли служив секретарем райнової «чека». Почались між ним і Лехером суперечки та непорозуміння з-за Дусі Краснікової, за якої Лехер «ухажував». Він заявляє, що ревність Лехера примусила його «гостро підходити до справи».

Одного разу Лехер визвав його і заявив, йому, що він, Лехер «зніме» його з дороги».

Узнав він про шайку зі слів самого Лехера під час подорожі в Доманівку.

Багато він плутає, розказуючи про своє призначення з клопотання Лехера головою Обухо-Наградовської сільради, а також про нальот на сільхозкооператив.

З його слів ясно, що йому про майбутній нальот було відомо з слів Ковтуна, ще за довго до заподіяння нальоту й що Ковтун йому навіть предложив узяти участь у нальоті, на що він Афанасьєв погодився «як секретний співробітник», але участи не приймав. Потім він подробно розповідав про підстрілення Йосипа Шелехова, Кур’янова, вбивство Гарбуза, свідком чого він випадково зробився й т.д.

З Лехером він нарешті помирився тільки через те, що він, Лехер, предложив йому або мир, або, як що він Афанасьєв, не припине писати «сводки» до ДПУ, він уб’є його.

«Звичайно, я згодився на мир з Лехером», - скромно заявляє Афанасьєв.

Протягом усього свогопоказу Афанасьєв напирає на те, що був бичем для Лехера, намагався розкрити його шайку для чого постійно давав про нього «сводки» до ДПУ, але про них ніяких результатів не добився.

Все його оповідання уявляє з себе щось туманне, заплутане…

Афанасьєв переслідував дві мети: з одного боку ввести в заблуду суд і вигородити себе, з другого – якомога більше звинуватити Лехера.

Афанасьєв збивається

Благодатне. 26 липня Ранкове засідання суду почалося продовженням допита обвинуваченого Афанасьєва. Збившись на заданих оборонцем Аврутиним питаннях Афанасьєв заявив, що в Благодатному, окрім шайки Лехера Абрама існувала ще одна шайка трохи менша глава рем якої був Лехер Йосип. Одначе нічого суттєвого в подтвердження цієї заяви не сказав.

Виявилося, що помимо пограбованих 50 пудів хліба, спільно з Смирновим і Горбоносовим, Афанасьєв ще видав 56 пудів Ковтунові, як він заявляє, переслідуючи оперативну мету. Ці 50 пудів Ковтун просив у Афанасьєва для того, щоб справити собі чоботи.

На запитання, яку оперативну мету переслідував Афанасьєв, видаючи Ковтунові «під свою особисту відповідальність 50 пудів хліба, Афанасьєв відповів: «Я хотів перевірити, що Ковтун робитиме з цим хлібом».

Всі свої злочинства Афанасьєв прикриває тим, що був секретним співробітником у райуповноваженого Фітермана по завданню якого він ніби то працював».

Про всі злочинства, що творилися в с. Обухово-Наградовці за короткий час його перебування головою сільради, він запевняє, що ніби то давав сводки тому ж Фітерману.  

Голова суду запитує Афанасьєва як так скоїлося, що вас секретного співробітника ДПУ і голову сільради, знавшого про нальот Ковтуна, який заподіяв усі ці злочинства, призначили головою сільради?

Афанасьєв мнеться, довго думає, підвівши очі до неба й нарешті дає непевну відповідь як от: «не знаю»….

Загадкова персона Петро Афанасьєв

«Перед початком процесу він був самою загадковою персоною, навколо якої строїлись амі різноманітні здогади.

Одним він здавався злочинцем, що каявся і «предстояв» перед судом зі щирим стремлінням розкрити шайку, яка тероризувала селян, другим химерним Нат. Пінкертоном.

У зв’язку з розкриттям шайки було широко популяризовано в пресі героя розкривного шайку – Афанасьєва.

Він і селькор і «сексот», і громадський робітник і культурний робітник, він же член шайки, але разом із цим викриватель шайки.

З першого ж свого виступу на суді Афанасьєв показав себе не зовсім нормальною людиною.

Химерник, чудна особа, якій до вподоби все загадкове й таємниче й до того ще й з великими злочинними нахилами – ось хто такий Афанасьєв.

Перш за все його язик, яким він висловлювався – це не розмовна мова, а заплутані думки, висловлені каліченою інтелігентською мовою. Деякі його вислови є абсурдними….

Допит Афанасьєва виявив справжнє обличчя «загадкового обвинуваченого». Його розшифровано, й він виявився злочинцем, що волею подій виступав проти своїх же однодумців».