Головна » Статті » Видатні постаті

Поет В. Колодій

Мельничук Богдан. Птиця Слова б’ється до вікна // Прибузький комунар//.- 1989.- № 16.- ( 11512).- 27 січня.- С. 4.

Винесену в заголовок метафору я запозичив з твору Віталія Колодія « У переддень нового вірша», ліричний герой якого веде уявну розмову з « пере гірклим сумнівом і відчаєм»- од вічними супутниками чи не кожної справді творчої людини.

Завітавши до його оселі , якої віри був із чого має хліб та «чи з рук надійних брав для себе зброю,. І не зелений врешті вижав сніп?». Відповіддю на доскіпливість поетових гостей стає щистосердечне зізнання.

Скажу їм так:

Я не міняв з нестями

Сумління й честі

На зірки вигод

І не ступив

За двосторонню браму

Страхів старечих

І хлоп’ячих мод.

Пройшли літа…

Підвівся я з за столу

Й відклав перо.

Ну, що ж- не дивина,

І птицю Слова

Відпустив на волю,

А гляньте:

Знову б’ється до вікна.

Примхлива птиця поетичного Слова давно вподобала собі автора наведених строф. Уперше вона торкнула його бентежним крилом ще як навчався в сімнадцятій середній школі Первомайська – міста на Миколаївщині, де народився півстоліття тому, 19 січня 1939 року. Водночас вона діткнулася і до його однокашника – нині широко відомого поета, , лауреата Шевченківської премії Микола Вінграновського . Ще одне потвердження старої істини: птиця Слова любить брати в довічний полон учнів саме тих шкіл, де є залюблені в свою справу вчителі літератури…

Уже семикласником Колодій друкувався, тож, здавалося, все буде ясно: здобувай атестат зрілості й подайся на журналістику чи на філологію. Та сталося інакше: по закінченні семирічки юнак вступає на… механічне відділення Одеського нафтового технікуму. Чому? Можливо вплинула традиція робітничої родини, з якої вийшов. А може, та обставина, про яку написав пізніше:

У повоєнному світі

Між людьми

Голодними були мої

Начала.

Треба було зароблять на хліб.

І коли закінчуючи технікум, уже мав публікацію в солідному книжковому виданні- колективній збірці « Тобі, Великий Жовтень» ( Одеса 1957)

Таж сама птиця Слова давала про себе знати і тоді, як з дипломом механіка приїхав на Буковину і став трудитися на Сторожинецькій нафтобазі. І таки домоглася свого: попрацювавши певний час, В. Колодій вступає на філфак- на факультет славолюбів, а по його закінченні в 1963р. майже чверть століття віддає журналістській і видавничій роботі у Чернівцях ( завідуючи в шістдесяті й вісімдесяті роки відділом культури газети « Радянська Буковина») та в Одесі, де в роки сімдесяті обіймав посади відповідального секретаря « Чорноморської комуни», завідувача редакції художньої літератури і головного редактора видавництва « Маяк».

Окрім численних публікацій у періодиці та з різного роду збірника , В. Колодій уже залучив до свого активу більше десятка окремих книжок. І теж найрізноманітнішого характеру. До виходу кількох із них він спричинився як упорядник та співупорядник.

Найсолодніше виглядає поетичний відділ книжкових видань на яких значиться ім’я Віталія Колодія.

Започаткований збіркою « Зажинки» ( 1967), він увібрав ще шість інших – « Слов’янська дума» ( 1969), « Серпень і птиці» ( 1973), « Північний вирій» ( 1978). « Зоряне дерево» ( 1982), « Птахи на вітрах» ( 1983), « Погляд за видиму грань» (1986). Навіть у заголовках кожної другої книжки фігурують улюблені поетом крилаті друзі- « Північний вирій» болгари переклали « Птицы летят на север».

Перше, що впадає в око – надзвичайне жанрово- строфічне розмаїття книжок В. Колодія. У них заходим і ліричні мініатюри, названі то катренами , то естампами , то « мереживом дощових крапель» , і восьмивірші та вінки сонетів , і віршовані сонети, і притчі та балади, і драматичні поеми…

Добротний римований вірш сусідить у нього з міцно збитим білим, а також із розкутим верлібром. Колодієву « увагу до слова» Борис Олійник запримітив іще в 1971 році, підкреслюючи на vi з’їзді письменників України, що це « особливо приємно зараз, коли дехто з молодих важить передовсім на зміст, забуваючи , що поезія- це « вогонь в одежі слова».

Втім, не менш уважний Колодій і до змісту і того, що він хоче повідати своєму читачеві. А виповідає багато чого важливого, звертаючись, як до історичної пам'яті, як і до непростих сьогоденних клопотів, промовляючи як до високих громадянських регістрів читачевої душі, так і до найтонших інтимних струн його серця. І робить усе це, вдаючись як правило, не до « відкритого тексту», а до підтексту, бо ні на мить не забуває, що поезія живе « завжди за видимою гранню».

Від суто ліричних засобів вираження наш краянин ішов до ліро-епічних і драматичних. Власне, невеликі поеми, які іменує новелами , та поеми драматичні,- то чи не найпримітніше віхи на Колодієвій поетичній ниві. Зрештою, не тільки на його власній. Таких сюжетно напружених, так тонко нюансованих у психологічному відношенню речей, як скажімо, « Незабутня пісня», « Неопалима висота», « За обрієм літа», « Мати», не рясно в сучасній українській поезії.

Так само не густо в ній драматичних поем такого ідейно- художнього рівня, якого сягнув В. Колодій у « Смутному Галичі», « Диспуті», « Північному вирію», в « Юрію Федьковичу».

Починаючи від « Серпня і птиць», наш краянин узяв за правило, включати до збірок здійснені ним переклади з вітчизняної та зарубіжної літератур. У свою чергу, його твори інтерпретовані російською, молдавською, естонською, абхазькою, болгарською та угорськими мовами.

В 1986-му, вірші нашого краянина в шеститомній « Антології української поезії». Чим не промовності свідчення того , що не зелений вижав він сніп на ниві, яку доглядає чверть століття.

З настанням першого серйозного ювілейного рубежа збігається народження двох нових видань Віталія Колодія. У « Дніпрі» вийшла збірка вибраного « За обрієм літа», в « Карпатах» підписана до друку книжка « Вечірній сніг», з якої наш краянин повстане в новій якості- як прозаїк, і де, зокрема буде повість- балада « Найлюбіша в світі панна».

Можна і перепочити. Та де! Птиця Слова знову б’ється до письменникового вікна. Стукає і в думку і тривожну задивованість на світ білий…

Категорія: Видатні постаті | Додав: Bibl (01.02.2018)
Переглядів: 6 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: